Псалми 139
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
To the Overseer. — A Psalm by David. Jehovah, Thou hast searched me, and knowest.
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
Thou — Thou hast known my sitting down, And my rising up, Thou hast attended to my thoughts from afar.
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
My path and my couch Thou hast fanned, And [with] all my ways hast been acquainted.
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
For there is not a word in my tongue, Lo, O Jehovah, Thou hast known it all!
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
Behind and before Thou hast besieged me, And Thou dost place on me Thy hand.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
Knowledge too wonderful for me, It hath been set on high, I am not able for it.
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Whither do I go from Thy Spirit? And whither from Thy face do I flee?
If I ascend the heavens — there Thou [art], And spread out a couch in Sheol, lo, Thee! (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
I take the wings of morning, I dwell in the uttermost part of the sea,
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
Also there Thy hand doth lead me, And Thy right hand doth hold me.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
And I say, 'Surely darkness bruiseth me, Then night [is] light to me.
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
Also darkness hideth not from Thee, And night as day shineth, as [is] darkness so [is] light.
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
For Thou — Thou hast possessed my reins, Thou dost cover me in my mother's belly.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
I confess Thee, because that [with] wonders I have been distinguished. Wonderful [are] Thy works, And my soul is knowing [it] well.
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
My substance was not hid from Thee, When I was made in secret, Curiously wrought in the lower part of earth.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Mine unformed substance Thine eyes saw, And on Thy book all of them are written, The days they were formed — And not one among them.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
And to me how precious have been Thy thoughts, O God, how great hath been their sum!
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
I recount them! than the sand they are more, I have waked, and I am still with Thee.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
Dost Thou slay, O God, the wicked? Then, men of blood, turn aside from me!
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
Who exchange Thee for wickedness, Lifted up to vanity [are] Thine enemies.
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
Do not I hate, Jehovah, those hating Thee? And with Thy withstanders grieve myself?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
[With] perfect hatred I have hated them, Enemies they have become to me.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
Search me, O God, and know my heart, Try me, and know my thoughts,
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
And see if a grievous way be in me, And lead me in a way age-during!
