Псалми 139
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
To the Chief Musician, David’s. A Melody. O Yahweh! thou hast searched me, and observed:
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
Thou, hast observed my downsitting and mine uprising, Thou hast given heed to my desire, from afar:
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
My path and my couch, hast thou examined, and, all my ways, thou well knowest.
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
Surely there hath not been a word on my tongue, [but] behold! O Yahweh, thou hast observed it on every side.
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
Behind and before, hast thou shut me in, and hast laid upon me thy hand: —
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
Knowledge, too wonderful, for me! high, I cannot attain to it!
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Whither can I go from thy spirit? or whither, from thy face, can I flee?
If I ascend the heavens, there, thou art! If I spread out hades as my couch, behold thee! (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
If I mount the wings of the dawn, settle down in the region beyond the sea,
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
Even there, thy hand shall lead me, and thy right hand shall hold me.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
If I say, Surely, darkness, shall cover me! then, night, is light about me.
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
Even darkness, will not conceal from thee, —but, night, like day, will shine, So is the darkness, as the light!
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
For, thou, didst possess thyself of my reins, thou didst weave me together in the womb of my mother.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
I thank thee, in that fearfully was my being distinguished, Wonderful are thy works, and, mine own soul, is observing [them] intently!
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
My substance was not hid from thee, —when I was made in secret, when I was skilfully figured in the lower parts of the earth.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Mine unfinished substance, thine eyes beheld, and, in thy book, all the parts thereof were written, —the days they should be fashioned! while yet there was not one among them.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
To me, then, how precious have thy desires become, O GOD! How numerous, the heads of them!
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
I would recount them! Beyond the sands, they multiply, I rouse myself—and am still with thee.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
Wilt thou not, O GOD, slay the lawless one? Therefore, ye men of bloodshed, depart from me!
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
For they speak of thee wickedly, Thy foes lift up [their hand] unto falsehood.
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
Do I not hate, them who hate thee, O Yahweh? And loathe, them who rise up against thee?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
With completeness of hatred, I hate them, As enemies, have they become to me.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
Search me, O GOD, and observe my heart, Try me, and observe my cares;
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
And see if there be any idol-way in me, and lead me in a way age-abiding.
