Псалми 139
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
To the chief Musician. A Psalm of David. Jehovah, thou hast searched me, and known [me].
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
Thou knowest my down-sitting and mine uprising, thou understandest my thought afar off;
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
Thou searchest out my path and my lying down, and art acquainted with all my ways;
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
For there is not yet a word on my tongue, [but] lo, O Jehovah, thou knowest it altogether.
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
Thou hast beset me behind and before, and laid thy hand upon me.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
O knowledge too wonderful for me! it is high, I cannot [attain] unto it.
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Whither shall I go from thy Spirit? and whither flee from thy presence?
If I ascend up into the heavens thou art there; or if I make my bed in Sheol, behold, thou [art there]; (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
[If] I take the wings of the dawn [and] dwell in the uttermost parts of the sea,
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
Even there shall thy hand lead me, and thy right hand shall hold me.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
And if I say, Surely darkness shall cover me, and the light about me be night;
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
Even darkness hideth not from thee, and the night shineth as the day: the darkness is as the light.
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
For thou hast possessed my reins; thou didst cover me in my mother's womb.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
I will praise thee, for I am fearfully, wonderfully made. Marvellous are thy works; and [that] my soul knoweth right well.
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
My bones were not hidden from thee when I was made in secret, curiously wrought in the lower parts of the earth.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Thine eyes did see my unformed substance, and in thy book all [my members] were written; [during many] days were they fashioned, when [as yet] there was none of them.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
But how precious are thy thoughts unto me, O God! how great is the sum of them!
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
[If] I would count them, they are more in number than the sand. When I awake, I am still with thee.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
Oh that thou wouldest slay the wicked, O God! And ye men of blood, depart from me.
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
For they speak of thee wickedly, they take [thy name] in vain, thine enemies.
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
Do not I hate them, O Jehovah, that hate thee? and do not I loathe them that rise up against thee?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
I hate them with perfect hatred; I account them mine enemies.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
Search me, O God, and know my heart; prove me, and know my thoughts;
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
And see if there be any grievous way in me; and lead me in the way everlasting.
