< Псалми 139 >
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
To the chief music-maker. A Psalm. Of David. O Lord, you have knowledge of me, searching out all my secrets.
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
You have knowledge when I am seated and when I get up, you see my thoughts from far away.
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
You keep watch over my steps and my sleep, and have knowledge of all my ways.
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
For there is not a word on my tongue which is not clear to you, O Lord.
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
I am shut in by you on every side, and you have put your hand on me.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
Such knowledge is a wonder greater than my powers; it is so high that I may not come near it.
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Where may I go from your spirit? how may I go in flight from you?
8 Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol )
If I go up to heaven, you are there: or if I make my bed in the underworld, you are there. (Sheol )
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
If I take the wings of the morning, and go to the farthest parts of the sea;
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
Even there will I be guided by your hand, and your right hand will keep me.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
If I say, Only let me be covered by the dark, and the light about me be night;
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
Even the dark is not dark to you; the night is as bright as the day: for dark and light are the same to you.
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
My flesh was made by you, and my parts joined together in my mother's body.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
I will give you praise, for I am strangely and delicately formed; your works are great wonders, and of this my soul is fully conscious.
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
My frame was not unseen by you when I was made secretly, and strangely formed in the lowest parts of the earth.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Your eyes saw my unformed substance; in your book all my days were recorded, even those which were purposed before they had come into being.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
How dear are your thoughts to me, O God! how great is the number of them!
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
If I made up their number, it would be more than the grains of sand; when I am awake, I am still with you.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
If only you would put the sinners to death, O God; go far from me, you men of blood.
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
For they go against you with evil designs, and your haters make sport of your name.
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
Are not your haters hated by me, O Lord? are not those who are lifted up against you a cause of grief to me?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
My hate for them is complete; my thoughts of them are as if they were making war on me.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
O God, let the secrets of my heart be uncovered, and let my wandering thoughts be tested:
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
See if there is any way of sorrow in me, and be my guide in the eternal way.