Псалми 139
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
For the Chief Musician. A Psalm of David. O Jehovah, thou hast searched me, and known [me].
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
Thou knowest my downsitting and mine uprising; Thou understandest my thought afar off.
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
Thou searchest out my path and my lying down, And art acquainted with all my ways.
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
For there is not a word in my tongue, But, lo, O Jehovah, thou knowest it altogether.
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
Thou hast beset me behind and before, And laid thy hand upon me.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
[Such] knowledge is too wonderful for me; It is high, I cannot attain unto it.
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Whither shall I go from thy Spirit? Or whither shall I flee from thy presence?
If I ascend up into heaven, thou art there: If I make my bed in Sheol, behold, thou art there. (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
If I take the wings of the morning, And dwell in the uttermost parts of the sea;
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
Even there shall thy hand lead me, And thy right hand shall hold me.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
If I say, Surely the darkness shall overwhelm me, And the light about me shall be night;
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
Even the darkness hideth not from thee, But the night shineth as the day: The darkness and the light are both alike [to thee].
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
For thou didst form my inward parts: Thou didst cover me in my mother’s womb.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
I will give thanks unto thee; for I am fearfully and wonderfully made: Wonderful are thy works; And that my soul knoweth right well.
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
My frame was not hidden from thee, When I was made in secret, [And] curiously wrought in the lowest parts of the earth.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Thine eyes did see mine unformed substance; And in thy book they were all written, [Even] the days that were ordained [for me], When as yet there was none of them.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
How precious also are thy thoughts unto me, O God! How great is the sum of them!
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
If I should count them, they are more in number than the sand: When I awake, I am still with thee.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
Surely thou wilt slay the wicked, O God: Depart from me therefore, ye bloodthirsty men.
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
For they speak against thee wickedly, And thine enemies take [thy name] in vain.
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
Do not I hate them, O Jehovah, that hate thee? And am not I grieved with those that rise up against thee?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
I hate them with perfect hatred: They are become mine enemies.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
Search me, O God, and know my heart: Try me, and know my thoughts;
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
And see if there be any wicked way in me, And lead me in the way everlasting.
