Псалми 138

1 Давидів.

De David. Je te rendrai hommage de tout mon cœur; en ta présence, ô Dieu, je te célébrerai.

2 Вклоняюсь до храму святого Твого, і сла́влю Іме́ння Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звели́чив Ти був над усе Своє Йме́ння та слово Своє!

Je me prosternerai dans ton saint tabernacle, et je louerai ton nom pour ta bonté et ta bienveillance; car tu as élevé au-dessus de tout ton nom, ta parole.

3 Удень, як взива́ю, почуєш мене, підбадьо́рюєш силою душу мою!

Le jour où je t’appelai, tu me répondis, tu me donnas du courage en fortifiant mon âme.

4 Усі зе́мні царі прославля́ть Тебе, Господи, бу́дуть, бо почують вони слово уст Твоїх,

Tous les rois de la terre, ô Eternel, te rendront hommage, après avoir entendu les paroles de ta bouche;

5 і бу́дуть співати про Господні доро́ги, бо слава Господня велика,

ils chanteront les voies du Seigneur, car grande est la gloire de l’Eternel.

6 бо високий Госпо́дь, — але бачить низько́го, а гордого Він пізнає́ іздале́ка!

Oui, l’Eternel réside dans les hauteurs et il voit celui qui est humble, comme il discerne de loin celui qui est élevé.

7 Якщо серед тісно́ти піду́, — Ти ожи́виш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і прави́ця Твоя допоможе мені, —

Quand je m’avance en pleine détresse, c’est toi qui préserves ma vie; tu appesantis ta main sur mes ennemis en fureur, et ta droite me prête assistance.

8 для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, — чи́нів Своєї руки не полиш!

L’Eternel mettra le comble à ses bienfaits envers moi; ta bonté, ô Seigneur, dure à jamais: ne laisse pas inachevées les œuvres de tes mains.