Псалми 138

1 Давидів.

(Af David.) Jeg vil prise dig HERRE, at hele lovsynge dig for Guderne;

2 Вклоняюсь до храму святого Твого, і сла́влю Іме́ння Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звели́чив Ти був над усе Своє Йме́ння та слово Своє!

jeg vil tilbede, vendt mod dit hellige Tempel, og mere end alt vil jeg prise dit Navn for din Miskundheds og Trofastheds Skyld; thi du har herliggjort dit Ord.

3 Удень, як взива́ю, почуєш мене, підбадьо́рюєш силою душу мою!

Den Dag jeg råbte, svared du mig, du gav mig Mod, i min Sjæl kom Styrke.

4 Усі зе́мні царі прославля́ть Тебе, Господи, бу́дуть, бо почують вони слово уст Твоїх,

Alle Jordens Konger skal prise dig, HERRE, når de hører din Munds Ord,

5 і бу́дуть співати про Господні доро́ги, бо слава Господня велика,

og synge om HERRENs Veje; thi stor er HERRENs Ære,

6 бо високий Госпо́дь, — але бачить низько́го, а гордого Він пізнає́ іздале́ка!

thi HERREN er ophøjet, ser til den ringe, han kender den stolte i Frastand.

7 Якщо серед тісно́ти піду́, — Ти ожи́виш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і прави́ця Твоя допоможе мені, —

Går jeg i Trængsel, du værger mig Livet, mod Fjendernes Vrede udrækker du Hånden, din højre bringer mig Frelse.

8 для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, — чи́нів Своєї руки не полиш!

HERREN vil føre det igennem for mig, din Miskundhed, HERRE, varer evindelig. Opgiv ej dine Hænders Værk!