Псалми 136

1 Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!

Tacker Herranom, ty han är god; ty hans godhet varar evinnerliga.

2 Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!

Tacker alla gudars Gudi; ty hans godhet varar evinnerliga.

3 Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!

Tacker alla herrars Herra; ty hans godhet varar evinnerliga.

4 Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!

Den stor under gör allena; ty hans godhet varar evinnerliga.

5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!

Den himlarna skickeliga gjort hafver; ty hans godhet varar evinnerliga.

6 Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!

Den jordena på vatten utsträckt hafver; ty hans godhet varar evinnerliga.

7 Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!

Den stor ljus gjort hafver; ty hans godhet varar evinnerliga.

8 сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!

Solena till att förestå dagenom; ty hans godhet varar evinnerliga.

9 місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!

Månan och stjernorna till att förestå nattena; ty hans godhet varar evinnerliga.

10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!

Den Egypten slog på deras förstfödingar; ty hans godhet varar evinnerliga.

11 і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!

Och utförde Israel ifrå dem; ty hans godhet varar evinnerliga.

12 рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!

Med väldiga hand och uträcktom arm; ty hans godhet varar evinnerliga.

13 Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!

Den röda hafvet skifte i två delar; ty hans godhet varar evinnerliga.

14 і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!

Och lät Israel derigenom gå; ty hans godhet varar evinnerliga.

15 і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!

Den Pharao och hans här i röda hafvet störte; ty hans godhet varar evinnerliga.

16 Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!

Den sitt folk förde genom öknena; ty hans godhet varar evinnerliga.

17 Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!

Den stora Konungar slog; ty hans godhet varar evinnerliga;

18 і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!

Och drap mägtiga Konungar; ty hans godhet varar evinnerliga:

19 Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!

Sihon, de Amoreers Konung; ty hans godhet varar evinnerliga:

20 і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!

Och Og, Konungen i Basan; ty hans godhet varar evinnerliga.

21 і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!

Och gaf deras land till arfs; ty hans godhet varar evinnerliga.

22 на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!

Till arfs sinom tjenare Israel; ty hans godhet varar evinnerliga.

23 Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!

Ty han tänkte på oss, då vi undertryckte voro; ty hans godhet varar evinnerliga.

24 і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!

Och förlossade oss ifrå våra fiendar; ty hans godhet varar evinnerliga.

25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!

Den allo kötte mat gifver; ty hans godhet varar evinnerliga.

26 Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!

Tacker Gudi af himmelen; ty hans godhet varar evinnerliga.