Псалми 136
1 Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
Slavite Gospoda, ker dober je, ker vekomaj je milost njegova.
2 Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!
Slavite bogov Boga, ker vekomaj je milost njegova.
3 Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!
Slavite gospodov Gospoda, ker vekomaj je milost njegova.
4 Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
Njega, ki dela čudovita dela, velika sam, ker vekomaj je milost njegova.
5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
Kateri je naredil z umnostjo nebesa; ker vekomaj je milost njegova.
6 Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
Kateri razpenja zemljo nad vodami, ker vekomaj je milost njegova.
7 Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
Kateri je naredil luči veliko, ker vekomaj je milost njegova.
8 сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!
Solnce, da gospoduje podnevi, ker vekomaj je milost njegova.
9 місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
Mesec sè zvezdami, da gospodujejo ponoči, ker vekomaj je milost njegova.
10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!
Kateri je udaril Egipčane v njih prvorojenih, ker vekomaj je milost njegova.
11 і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
In izpeljal je Izraela iz med njih, ker vekomaj je milost njegova;
12 рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!
Z močno pestjo in z iztegneno roko, ker vekomaj je milost njegova.
13 Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!
Kateri je razdelil morje trstovito na kose, ker vekomaj je milost njegova;
14 і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!
In peljal Izraela po sredi njegovi, ker vekomaj je milost njegova.
15 і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
In podrl je Faraona in krdela njegova v morje trstovito, ker vekomaj je milost njegova.
16 Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
Kateri je peljal ljudstvo svoje skozi puščavo, ker vekomaj je milost njegova.
17 Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
Kateri je udaril kralje velike, ker vekomaj je milost njegova.
18 і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!
In pobil je kralje veličastne, ker vekomaj je milost njegova:
19 Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!
Sihona, kralja Amorejskega, ker vekomaj je milost njegova;
20 і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!
In Oga, kralja Basanskega, ker vekomaj je milost njegova.
21 і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
In dal je njih deželo v posest, ker vekomaj je milost njegova;
22 на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
Posest Izraelu, svojemu hlapcu, ker vekomaj je milost njegova.
23 Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!
Kateri v ponižanji našem spominja se nas, ker vekomaj je milost njegova.
24 і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!
In otima nas sovražnikov naših, ker vekomaj je milost njegova.
25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
Ki daje hrane vsemu mesu, ker vekomaj je milost njegova.
26 Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
Slavite Boga mogočnega nebes, ker vekomaj je milost njegova.
