< Псалми 136 >

1 Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
הוֹדוּ לַיהוָה כִּי־טוֹב כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
2 Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!
הוֹדוּ לֵֽאלֹהֵי הָאֱלֹהִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
3 Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!
הוֹדוּ לַאֲדֹנֵי הָאֲדֹנִים כִּי לְעֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
4 Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
לְעֹשֵׂה נִפְלָאוֹת גְּדֹלוֹת לְבַדּוֹ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
לְעֹשֵׂה הַשָּׁמַיִם בִּתְבוּנָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
6 Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
לְרֹקַע הָאָרֶץ עַל־הַמָּיִם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
7 Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
לְעֹשֵׂה אוֹרִים גְּדֹלִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
8 сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!
אֶת־הַשֶּׁמֶשׁ לְמֶמְשֶׁלֶת בַּיּוֹם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
9 місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
אֶת־הַיָּרֵחַ וְכוֹכָבִים לְמֶמְשְׁלוֹת בַּלָּיְלָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!
לְמַכֵּה מִצְרַיִם בִּבְכוֹרֵיהֶם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
11 і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
וַיּוֹצֵא יִשְׂרָאֵל מִתּוֹכָם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
12 рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!
בְּיָד חֲזָקָה וּבִזְרוֹעַ נְטוּיָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
13 Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!
לְגֹזֵר יַם־סוּף לִגְזָרִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
14 і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!
וְהֶעֱבִיר יִשְׂרָאֵל בְּתוֹכוֹ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
15 і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
וְנִעֵר פַּרְעֹה וְחֵילוֹ בְיַם־סוּף כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
16 Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
לְמוֹלִיךְ עַמּוֹ בַּמִּדְבָּר כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
17 Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
לְמַכֵּה מְלָכִים גְּדֹלִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
18 і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!
וֽ͏ַיַּהֲרֹג מְלָכִים אַדִּירִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
19 Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!
לְסִיחוֹן מֶלֶךְ הָאֱמֹרִי כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
20 і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!
וּלְעוֹג מֶלֶךְ הַבָּשָׁן כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
21 і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
וְנָתַן אַרְצָם לְנַחֲלָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
22 на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
נַחֲלָה לְיִשְׂרָאֵל עַבְדּוֹ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
23 Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!
שֶׁבְּשִׁפְלֵנוּ זָכַר לָנוּ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
24 і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!
וַיִּפְרְקֵנוּ מִצָּרֵינוּ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
נֹתֵן לֶחֶם לְכָל־בָּשָׂר כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃
26 Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
הוֹדוּ לְאֵל הַשָּׁמָיִם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃

< Псалми 136 >