Псалми 136
1 Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
Célébrez l’Éternel! Car il est bon; car sa bonté demeure à toujours.
2 Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!
Célébrez le Dieu des dieux! car sa bonté demeure à toujours.
3 Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!
Célébrez le Seigneur des seigneurs! car sa bonté demeure à toujours;
4 Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
Celui qui seul fait de grandes merveilles, car sa bonté demeure à toujours:
5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
Qui a fait les cieux par [son] intelligence, car sa bonté demeure à toujours;
6 Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
Qui a étendu la terre sur les eaux, car sa bonté demeure à toujours;
7 Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
Qui a fait de grands luminaires, car sa bonté demeure à toujours:
8 сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!
Le soleil pour dominer sur le jour, car sa bonté demeure à toujours;
9 місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
La lune et les étoiles pour dominer sur la nuit, car sa bonté demeure à toujours;
10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!
Qui a frappé l’Égypte en ses premiers-nés, car sa bonté demeure à toujours;
11 і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
Et a fait sortir Israël du milieu d’eux, car sa bonté demeure à toujours, –
12 рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!
À main forte et à bras étendu, car sa bonté demeure à toujours;
13 Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!
Qui a divisé en deux la mer Rouge, car sa bonté demeure à toujours;
14 і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!
Et a fait passer Israël au milieu d’elle, car sa bonté demeure à toujours;
15 і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
Et a précipité le Pharaon et son armée dans la mer Rouge, car sa bonté demeure à toujours;
16 Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
Qui a conduit son peuple par le désert, car sa bonté demeure à toujours;
17 Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
Qui a frappé de grands rois, car sa bonté demeure à toujours;
18 і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!
Et a tué de puissants rois, car sa bonté demeure à toujours:
19 Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!
Sihon, roi des Amoréens, car sa bonté demeure à toujours,
20 і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!
Et Og, roi de Basan, car sa bonté demeure à toujours;
21 і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
Et a donné leur pays en héritage, car sa bonté demeure à toujours, –
22 на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
En héritage à Israël, son serviteur, car sa bonté demeure à toujours;
23 Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!
Qui, dans notre bas état, s’est souvenu de nous, car sa bonté demeure à toujours,
24 і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!
Et nous a délivrés de nos ennemis, car sa bonté demeure à toujours;
25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
Qui donne du pain à toute chair, car sa bonté demeure à toujours.
26 Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
Célébrez le Dieu des cieux! Car sa bonté demeure à toujours.
