< Псалми 135 >

1 Алілу́я!
Һәмдусана! Пәрвәрдигарниң намини мәдһийиләңлар, Уни мәдһийиләңлар, Пәрвәрдигарниң қуллири!
2 що стоїте́ в домі Господньому, на подві́р'ях дому нашого Бога!
Уни мәдһийиләңлар, Пәрвәрдигарниң өйидә турғанлар, Худайимизниң һойлилирида турғанлар!
3 Хваліть Господа, — бо добрий Госпо́дь, співайте Іме́нню Його, — бо приємне воно,
Яһни мәдһийиләңлар, чүнки Пәрвәрдигар меһривандур; Униң намиға күй ейтиңлар; Чүнки мошундақ қилиш шериндур;
4 бо вибрав Господь собі Якова, Ізраїля — на власність Свою!
Чүнки Яһ Яқупни Өзиниңки болушқа, Исраилни Өз мираси болушқа талливалди.
5 Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
Чүнки өзүм билимәнки, Пәрвәрдигар улуқдур; Рәббимиз барлиқ илаһлардин үстүндур.
6 Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на моря́х та по всяких глиби́нах!
Пәрвәрдигар немә ишни мувапиқ көргән болса, У асманларда, Зиминда, Деңизларда һәм униң барлиқ тәглиридиму шуни қилғандур.
7 Підіймає Він хмари від кра́ю землі, блискави́ці вчинив для дощу́, випрова́джує вітер з запа́сів Своїх.
У йәр чәтлиридин булут-туманларни өрлитиду; Ямғурларға чақмақларни һәмраһ қилиду; Шамални Өз ғәзнилиридин чиқириду.
8 Він позабива́в перворідних Єгипту, від люди́ни аж до скотини.
У Мисирдики тунҗа оғулларни һалак қилди, Инсанларниң болсун, һайванларниң болсун һәммини уруп һалак қилди.
9 Він послав між Єгипет озна́ки та чу́да, — на фараона і на рабів всіх його.
У аламәтләрни, мөҗизиләрни араңларға әвәтти, и Мисир; Пирәвн вә униң һәммә қуллири үстигә әвәтти.
10 Він ура́зив багато наро́дів, і поту́жних царів повбива́в:
У улуқ әлләрни урувәтти, Қудрәтлик падишаларни өлтүрүвәтти;
11 Сиго́на, царя аморе́ян, і Оґа, Баша́ну царя, та всіх ханаа́нських царів.
Аморийларниң падишаси Сиһонни, Башанниң падишаси Огни, Қанаандики барлиқ падишалиқларни урувәтти.
12 І Він дав їхню землю спадщиною, на спа́док Ізра́їлеві, Своєму наро́дові.
Уларниң зиминини мирас қилип, Өз хәлқи Исраилға мирас болушқа тәқдим қилди.
13 Господи, Йме́ння Твоє вікові́чне, Господи, — пам'ять Твоя з роду в рід!
Сениң намиң, Пәрвәрдигар, мәңгүгә, Шөһрәт-хатирәң дәвирдин-дәвиргичидур.
14 Бо буде суди́ти Господь Свій наро́д, та змилосе́рдиться Він над Своїми раба́ми.
Чүнки Пәрвәрдигар Өз хәлқиниң дәвасини сорайду; Өз қуллириға рәһим қилиду.
15 Божки лю́дів — то срі́бло та золото, ді́ло рук лю́дських:
Әлләрниң бутлири болса пәқәтла күмүч-алтундин ибарәттур, Уларни инсанниң қоллири ясиғандур, халас.
16 вони мають уста́ — й не говорять, очі мають вони — і не бачать,
Уларниң ағзи бар, бирақ сөзлимәйду; Көзлири бар, бирақ көрмәйду;
17 мають уші — й не чують, в їхніх уста́х нема ві́ддиху!
Қулақлири бар, бирақ аңлимайду, Ағзида һеч нәпәс йоқтур.
18 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто надію на них покладає!
Уларни ясиғанлар уларға охшап қалиду, Уларға таянғанларму шундақтур.
19 Доме Ізраїлів, — благословіть Господа! Ааро́новий доме, — благословіть Господа!
Исраил җәмәти, Пәрвәрдигарға тәшәккүр-мәдһийә қайтуруңлар; Һарун җәмәти, Пәрвәрдигарға тәшәккүр-мәдһийә қайтуруңлар;
20 Доме Леві́їв, — благословіть Господа! Хто боїться Господа, — благословіть Господа!
Лавий җәмәти, Пәрвәрдигарға тәшәккүр-мәдһийә қайтуруңлар; Пәрвәрдигардин қорқидиғанлар, Пәрвәрдигарға тәшәккүр-мәдһийә қайтуруңлар!
21 Благослове́нний Господь від Сіону, що ме́шкає в Єрусалимі! Алілу́я!
Йерусалимда маканлашқан Пәрвәрдигарға Зиондин тәшәккүр-мәдһийә ейтилсун! Һәмдусана!

< Псалми 135 >