< Псалми 135 >
2 що стоїте́ в домі Господньому, на подві́р'ях дому нашого Бога!
Lýður Drottins lofi hann í forgörðum musteris hans.
3 Хваліть Господа, — бо добрий Госпо́дь, співайте Іме́нню Його, — бо приємне воно,
Lofið Drottin því að hann er góður, vegsamið hans dýrlega nafn.
4 бо вибрав Господь собі Якова, Ізраїля — на власність Свою!
Því að Drottinn hefur kosið Ísrael sér að eignarlýð.
5 Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
Ég þekki mikilleik Drottins – að hann er öllum guðum æðri.
6 Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на моря́х та по всяких глиби́нах!
Það sem honum þóknast, það gerir hann á himni, á jörðu og einnig í hafdjúpunum!
7 Підіймає Він хмари від кра́ю землі, блискави́ці вчинив для дощу́, випрова́джує вітер з запа́сів Своїх.
Hann lætur skýin stíga upp af jörðinni og eldinguna leiftra svo að rigni; og vindana lætur hann blása úr forðabúrum sínum.
8 Він позабива́в перворідних Єгипту, від люди́ни аж до скотини.
Hann laust frumburði Egyptalands, bæði menn og dýr.
9 Він послав між Єгипет озна́ки та чу́да, — на фараона і на рабів всіх його.
Undur og tákn gerði hann í augsýn Faraó og þjóna hans.
10 Він ура́зив багато наро́дів, і поту́жних царів повбива́в:
Fjölmennar þjóðir lagði hann að velli, felldi volduga konunga
11 Сиго́на, царя аморе́ян, і Оґа, Баша́ну царя, та всіх ханаа́нських царів.
– Síhon, Amoríta-konung og Óg, konung í Basan og konunga Kanaanslands
12 І Він дав їхню землю спадщиною, на спа́док Ізра́їлеві, Своєму наро́дові.
og gaf Ísrael lönd þeirra til eilífrar eignar.
13 Господи, Йме́ння Твоє вікові́чне, Господи, — пам'ять Твоя з роду в рід!
Ó, Drottinn, nafn þitt varir að eilífu! Frægð Drottins er kunn frá kynslóð til kynslóðar,
14 Бо буде суди́ти Господь Свій наро́д, та змилосе́рдиться Він над Своїми раба́ми.
því að hann réttir hlut þjóðar sinnar og miskunnar þjónum sínum.
15 Божки лю́дів — то срі́бло та золото, ді́ло рук лю́дських:
Heiðingjarnir tilbiðja skurðgoð úr gulli og silfri, handaverk manna
16 вони мають уста́ — й не говорять, очі мають вони — і не бачать,
– mállaus og sjónlaus skurðgoð,
17 мають уші — й не чують, в їхніх уста́х нема ві́ддиху!
sem hvorki heyra né draga andann.
18 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто надію на них покладає!
Smiðir þeirra líkjast þeim og þeir sem tilbiðja þau.
19 Доме Ізраїлів, — благословіть Господа! Ааро́новий доме, — благословіть Господа!
Ísrael, lofa þú Drottin! Æðstuprestar Arons, vegsamið nafn hans,
20 Доме Леві́їв, — благословіть Господа! Хто боїться Господа, — благословіть Господа!
og einnig þið prestar af Levíætt. Já, lofið nafn hans, öll þið sem treystið honum og óttist hann.
21 Благослове́нний Господь від Сіону, що ме́шкає в Єрусалимі! Алілу́я!
Þið íbúar Jerúsalem, lofið Drottin, hann sem býr í Jerúsalem! Hallelúja!