Псалми 132
1 Пісня проча́н.
Señor, piensa en David y en todos sus problemas;
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
Cómo juró a Jehová, y dio su palabra al gran Dios de Jacob, diciendo:
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
Verdaderamente, no entraré en mi casa, ni iré a mi cama,
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
No daré sueño a mis ojos, ni dormiré un solo instante,
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
Hasta que tenga un lugar para el Señor, un lugar de descanso para el gran Dios de Jacob.
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
Tuvimos noticias de esto en Efrata: llegamos a él en los campos del bosque.
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
Vamos a entrar en su tienda; déjanos adorar a sus pies.
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Vuelve, oh Señor, a tu lugar de descanso; tú y el arca de tu fortaleza.
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Que tus sacerdotes se vistan de justicia; y que tus santos den gritos de alegría.
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
Por amor a tu siervo David, no abandones a tu rey.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
El Señor le dio un verdadero juramento a David, que no retiró, diciendo: Daré tu reino al fruto de tu cuerpo.
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
Si tus hijos cumplen mi palabra y las enseñanzas que yo les daré, sus hijos serán regentes de tu reino para siempre.
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
Porque el corazón del Señor está en Sión, deseándolo para su lugar de descanso.
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
Este es mi descanso para siempre: aquí estaré; porque este es mi deseo.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
Mi bendición será en su comida; y su pobre saciaré de pan.
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
Sus sacerdotes serán vestidos de salvación; y sus santos darán gritos de alegría.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
Allí haré fértil el poder de David; he preparado una luz para mi rey.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
Sus enemigos se vestirán de vergüenza; pero haré que su corona brille.
