Псалми 132
1 Пісня проча́н.
Acuérdate, oh Yavé, de David, Y de toda su aflicción.
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
De cómo juró a Yavé, Y prometió al Fuerte de Jacob:
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
Ciertamente no entraré en mi tienda, Ni subiré a mi cama.
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
No concederé sueño a mis ojos, Ni a mis párpados calma,
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
Hasta que halle lugar para Yavé, Tabernáculo para el Fuerte de Jacob.
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
Ciertamente oímos de ello en Efrata. Lo hallamos en el campo del bosque.
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
Entremos en su Tabernáculo, Postrémonos ante el estrado de sus pies.
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Oh Yavé, levántate [y ven] al lugar de tu reposo, Tú y el Arca de tu poder.
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Que tus sacerdotes se vistan de justicia, Y se regocijen tus santos.
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
Por amor a David tu esclavo, No vuelvas el rostro de tu ungido.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
En verdad Yavé juró a David, Y no se retractará de ello: De tu descendencia sentaré en tu trono.
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
Si tus hijos observan mi Pacto, Y mi testimonio que Yo les enseño, Tus hijos también se sentarán en tu trono para siempre.
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
Porque Yavé escogió a Sion. La deseó para morada suya:
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
Este es el lugar de mi reposo para siempre. Aquí moraré, porque lo deseé.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
Con abundancia bendeciré su provisión, Y saciaré de pan a sus necesitados.
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
Vestiré con salvación a sus sacerdotes, Y sus santos darán voces de júbilo.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
Allí retoñará el poder de David. Dispuse una lámpara para mi ungido.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
A sus enemigos vestiré de vergüenza, Pero sobre él resplandecerá su corona.
