Псалми 132
1 Пісня проча́н.
Un cántico de los peregrinos que van a Jerusalén. Señor, acuérdate de David, y todo por lo que él pasó.
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
Él hizo una promesa al Señor, un pacto al Dios de Jacob:
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
“No iré a casa, no iré a la cama,
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
no me iré a dormir, ni tomaré una siesta,
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
hasta que haya encontrado un lugar donde el Señor pueda vivir, un hogar para el Dios de Jacob”.
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
En Efrata, oímos hablar del arca del pacto, y la encontramos en los campos de Yagar.
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
Vayamos al lugar donde mora el Señor y postrémonos ante sus pies en adoración.
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Ven, Señor, y entra a tu casa, tú y tu arca poderosa.
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Que tus sacerdotes se revistan de bondad; que los que te son leales griten de alegría.
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
Por el bien David, tu siervo, no le des a la espalda a tu ungido.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
El Señor le hizo una promesa solemne a David, una que él una rompería, “pondré a uno de tus descendientes en tu trono.
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
Si tus hijos siguen mis leyes y los acuerdos que les enseñe, también sus descendientes se sentarán en el trono para siempre”.
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
Porque el Señor ha escogido a Sión, y quiso hacer su trono allí, diciendo:
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
“Esta siempre será mi casa; aquí es donde he de morar.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
Proveeré a las personas de la ciudad todo lo que necesiten; alimentaré al pobre.
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
Revestiré a sus sacerdotes con salvación; y los que le son leales gritarán de alegría.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
Haré el linaje de David aún más poderoso. He preparado una lámpara para mi ungido.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
Humillaré a sus enemigos, pero las coronas que él use brillarán fuertemente”.
