Псалми 132
1 Пісня проча́н.
Gospod, spomni se Davida in vseh njegovih stisk,
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
kako je prisegel Gospodu in se zaobljubil mogočnemu Jakobovemu Bogu:
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
»Zagotovo ne bom prišel v šotorsko svetišče svoje hiše niti šel gor v svojo posteljo,
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
svojim očem ne bom dal spanja ali dremanja svojim vekam,
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
dokler ne najdem kraja za Gospoda, prebivališča za mogočnega Jakobovega Boga.«
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
Glej, slišali smo o tem v Efráti, našli smo to na gozdnih poljih.
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
Šli bomo v njegova šotorska svetišča, oboževali bomo ob njegovi pručki.
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Vstani, oh Gospod, v svoj počitek, ti in skrinja tvoje moči.
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Naj bodo tvoji duhovniki oblečeni s pravičnostjo in tvoji sveti naj vzklikajo od veselja.
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
Zaradi svojega služabnika Davida ne obrni obličja proč od svojega maziljenca.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
Gospod je Davidu prisegel z resnico; ne bo se odvrnil od nje: »Od sadu tvojega telesa bom postavil na tvoj prestol.
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
Če se bodo tvoji otroci držali moje zaveze in mojega pričevanja, ki jih ga bom jaz učil, bodo tudi njihovi otroci sedeli na tvojem prestolu na vékomaj.«
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
Kajti Gospod je izbral Sion; zaželel si ga je za svoje prebivališče.
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
»To je moj počitek na veke; tu bom prebival, ker sem si ga zaželel.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
Obilno bom blagoslavljal njegovo preskrbo, njegove uboge bom nasičeval s kruhom.
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
Prav tako bom njegove duhovnike oblekel z rešitvijo duš in njegovi sveti bodo glasno vzklikali od veselja.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
Tam bom storil Davidovemu rogu, da vzbrsti; odredil sem svetilko za svojega maziljenca.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
Njegove sovražnike bom oblekel s sramoto, toda na njem samem bo cvetela njegova krona.«
