Псалми 132
1 Пісня проча́н.
Cântico dos degraus: Lembra-te, SENHOR, de Davi, [e] de todas as aflições dele.
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
Ele, que jurou ao SENHOR, [e] fez um voto ao Poderoso de Jacó,
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
[dizendo]: Não entrarei na tenda de minha casa, nem subirei no leito de minha cama;
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
Não darei sono aos meus olhos, [nem] cochilo às minhas pálpebras;
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
Enquanto eu não achar um lugar para o SENHOR, moradas para o Poderoso de Jacó.
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
Eis que ouvimos dela em Efrata, e [a] achamos nos campos de Jaar.
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
Entraremos em suas moradas, [e] nos prostraremos perante o escabelo de seus pés.
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Levanta-te, SENHOR, a teu repouso; tu e a arca de teu poder.
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Que teus sacerdotes se vistam de justiça, e teus santos gritem de alegria.
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
Por causa de Davi teu servo, não rejeites o rosto de teu ungido.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
O SENHOR jurou a Davi [com] fidelidade; dela não se desviará. [Ele disse]: Do fruto do teu ventre porei sobre o teu trono.
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
Se teus filhos guardarem meu pacto e meus testemunhos que eu lhes ensinar, também seus filhos se sentarão sobre teu trono para sempre.
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
Porque o SENHOR escolheu a Sião, desejou-a para sua habitação,
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
[Dizendo]: Este é o meu repouso para sempre; aqui habitarei, pois assim desejei.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
Abençoarei seu sustento abundantemente, [e] fartarei seus necessitados de pão.
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
E a seus sacerdotes vestirei de salvação; e seus santos gritarão de alegria abundantemente.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
Ali farei brotar o poder de Davi; e preparei uma lâmpada para o meu ungido.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
A seus inimigos vestirei de vergonha; mas sobre ele florescerá sua coroa.
