Псалми 132
1 Пісня проча́н.
Pieśń stopni. Pamiętaj, PANIE, Dawida [i] wszystkie jego utrapienia;
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
Jak przysiągł PANU [i] ślubował potężnemu [Bogu] Jakuba, [mówiąc]:
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
Zaprawdę, nie wejdę do przybytku, do mego domu, i nie wstąpię na posłanie mego łoża;
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
I nie dam zasnąć swoim oczom ani drzemać swoim powiekom;
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
Póki nie znajdę miejsca dla PANA, mieszkania dla potężnego [Boga] Jakuba.
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
Oto usłyszeliśmy o niej w Efrata, znaleźliśmy ją na polach leśnych.
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
Wejdźmy do jego przybytków, oddajmy pokłon u podnóżka jego stóp.
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Powstań, PANIE, i [wejdź] do miejsca twego odpoczynku, ty i arka twojej mocy.
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Niech twoi kapłani ubiorą się w sprawiedliwość, a twoi święci niech się radują.
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
Ze względu na Dawida, twego sługę, nie odtrącaj oblicza twego pomazańca.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
Przysiągł PAN Dawidowi prawdę i nie wycofa się z tego: Z owocu twoich bioder posadzę na twoim tronie.
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
Jeśli twoi synowie będą strzegli mojego przymierza i moich świadectw, których ich nauczę, to wtedy i ich synowie aż na wieki będą siedzieli na twoim tronie.
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
PAN bowiem wybrał Syjon i upodobał [go] sobie na mieszkanie:
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
To będzie mój odpoczynek aż na wieki; tu będę mieszkał, bo go sobie upodobałem.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
Będę obficie błogosławił jego żywność, a jego ubogich nasycę chlebem.
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
Jego kapłanów przyodzieję zbawieniem, a jego święci będą wołać radośnie.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
[Tam] sprawię, że zakwitnie róg Dawida; tam zgotuję pochodnię memu pomazańcowi.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
Okryję jego nieprzyjaciół wstydem, ale nad nim rozkwitnie jego korona.
