Псалми 132
1 Пісня проча́н.
Faarfannaa ol baʼuu. Yaa Waaqayyo, Daawitii fi rakkina inni obse hundumaa yaadadhu.
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
Inni kakuu tokko Waaqayyoof kakatee Waaqa Yaaqoob Jabaa sanaaf akkana jedhee wareege:
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
“Ani mana koo ol hin seenu; yookaan siree kootti ol hin baʼu.
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
Ani ija kootiif hirriba, baallee ija kootiitiif immoo mugaatii hin eeyyamu;
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
kunis hamma ani Waaqayyoof iddoo argutti, Waaqa Yaaqoob Jabaa sanaaf iddoo jireenyaa argutti.”
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
Kunoo, Efraataatti waaʼee isaa dhageenye; Yaaʼaarittis isa arganne:
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
“Kottaa iddoo jireenya isaa dhaqnaa; ejjeta miilla isaa jalattis kufnee waaqeffannaa.
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
‘Yaa Waaqayyo kaʼiitii, gara iddoo boqonnaa keetii kottu; atii fi taabonni jabina keetiis kottaa.
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Luboonni kee qajeelummaa haa uffatan; qulqulloonni kees gammachuudhaan haa faarfatan.’”
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
Sababii garbicha kee Daawitiif jedhiitii, dibamaa kee hin gatin.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
Waaqayyo akkana jedhee kakuu dhugaa tokko Daawitiif kakateera; inni kakuu kana irraa duubatti hin deebiʼu: “Ani ilmaan kee keessaa isa tokko teessoo kee irra nan teessisa;
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
yoo ilmaan kee kakuu koo fi seera ani isaan barsiisu eegan, ilmaan isaaniis akkasuma bara baraa hamma bara baraatti teessoo kee irra ni taaʼu.”
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
Waaqayyo Xiyoonin filateeraatii; akka isheen iddoo jireenya isaa taatus fedhee akkana jedheera:
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
“Kun bara baraa hamma bara baraatti iddoo jireenyaa koo ti; kanas ani waanan fedheef, as nan jiraadha.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
Ani waan hundaan ishee nan eebbisa; hiyyeeyyii ishee illee buddeena nan quubsa.
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
Luboota isheetti fayyina nan uffisa; qulqulloonni ishees gammachuudhaan ni faarfatu.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
“Ani achitti akka gaanfi tokko Daawitiif biqilu nan godha; dibamaa koofis ibsaa qopheesseera.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
Diinota isaatti qaanii nan uffisa; gonfoon mataa isaa irraa garuu ni ifa.”
