Псалми 132
1 Пісня проча́н.
Grádicsok éneke. Emlékezzél meg, Uram, Dávid minden nyomorúságáról;
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
A ki megesküdt az Úrnak, fogadást tőn a Jákób Istenének:
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
Nem megyek be sátoros házamba, nem hágok fel háló-nyoszolyámba;
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
Nem bocsátok álmot szemeimre s pilláimra szendert;
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
Míg helyet nem találok az Úrnak, Jákób Istenének hajlékot!
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
Ímé, hallottunk róla Efratában; rátaláltunk Jaar térségein:
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
Hadd menjünk be az ő hajlékaiba, boruljunk le lábainak zsámolyához!
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Indulj Uram, a te nyugvóhelyedre: te és a te hatalmadnak ládája!
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Papjaid öltözködjenek igazságba, kegyeltjeid pedig örvendezzenek!
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
Dávidért, a te szolgádért, ne fordulj el felkented színétől!
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
Hűséget esküdött az Úr Dávidnak, nem tér el attól: Ágyékod gyümölcsét ültetem székedbe;
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
Ha megtartják fiaid szövetségemet és bizonyságomat, a melyekre megtanítom őket, fiaik is mindörökké székedben ülnek.
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
Mert a Siont választotta ki az Úr, azt szerette meg magának lakhelyül:
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
Ez lesz nyugovóhelyem örökre; itt lakozom, mert ezt szeretem;
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
Eleséggel megáldom gazdagon, szegényeit jóltartom kenyérrel;
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
Papjait meg felruházom szabadítással, és vígan örvendeznek kegyeltjei.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
Megnövesztem ott Dávidnak hatalmát, szövétneket szerzek az én felkentemnek.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
Ellenségeire szégyent borítok, rajta pedig koronája ragyog.
