Псалми 132
1 Пісня проча́н.
Zarándoklás éneke. Emlékezzél meg, Örökkévaló, Dávid számára mind az ő sanyargásáról.
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
Aki megesküdött az Örökkévalónak; fogadást tett Jákób hatalmasának:
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
nem megyek be házam sátrába, nem szállok föl ágyam nyoszolyájára,
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
nem engedek álmot szemeimnek, szempilláimnak szendergést,
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
mígnem találok helyet az Örökkévalónak; lakást Jákób hatalmasának.
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
Íme, hallottuk Efrátban, találtuk az erdő mezejében.
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
Hadd menjünk be lakásába, boruljunk le lábai zsámolyához!
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Kelj föl, Örökkévaló, nyugvóhelyedre, te és hatalmad ládája.
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Papjaid öltözzenek igazságba és jámboraid ujjongjanak!
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
Dávid szolgád miatt ne utasítsd vissza fölkentednek arczát.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
Megesküdött az Örökkévaló Dávidnak igazában, a mitől el nem tér: Tested gyümölcséből valót helyezek a te trónodra;
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
ha fiaid megőrzik szövetségemet s bizonyságomat, melyre őket tanítom, fiaik is mindenkorig üljenek a te trónodon!
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
Mert kiválasztotta az Örökkévaló Cziónt, megkívánta azt magának lakóhelyül:
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
ez nyugvóhelyem mindenkorra, itt fogok lakni, mert megkivántam azt.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
Eleségét áldva áldom, szűkölködőit jóllakatom kenyérrel,
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
papjait meg üdvbe öltöztetem, és jámborai ujjongva ujjonganak.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
Ott sarjasztok szarvat Dávidnak, elrendezek mécsest fölkentemnek.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
Ellenségeit szégyenbe öltöztetem, rajta pedig tündöklik koszorúja.
