Псалми 132
1 Пісня проча́н.
Cantique des montées. Souviens-toi, Yahweh, de David, de toutes ses peines!
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
Il fit ce serment à Yahweh, ce vœu au Fort de Jacob:
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
« Je n'entrerai pas dans la tente où j'habite, je ne monterai pas sur le lit où je repose;
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
je n'accorderai point de sommeil à mes yeux, ni d'assoupissement à mes paupières,
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
jusqu'à ce que j'aie trouvé un lieu pour Yahweh, une demeure pour le Fort de Jacob. »
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
Voici, entendions-nous dire, qu'elle est à Ephrata; nous l'avons trouvée dans les champs de Jaar.
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
Allons au tabernacle de Yahweh, prosternons-nous devant l'escabeau de ses pieds.
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Lève-toi, Yahweh, viens au lieu de ton repos, toi et l'arche de ta majesté!
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Que tes prêtres soient revêtus de justice, et que tes fidèles poussent des cris d'allégresse!
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
A cause de David, ton serviteur, ne repousse pas la face de ton Oint!
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
Yahweh a juré à David la vérité, il ne s'en départira pas: « C'est du fruit de tes entrailles, que je mettrai sur ton trône.
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
Si tes fils gardent mon alliance, et les préceptes que je leur enseignerai, leurs fils aussi, à tout jamais, seront assis sur ton trône. »
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
Car Yahweh a choisi Sion, il l'a désirée pour sa demeure.
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
« C'est le lieu de mon repos pour toujours; j'y habiterai, car je l'ai désirée.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
Je répandrai de riches bénédictions sur sa subsistance, je rassasierai de pain ses pauvres.
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
Je revêtirai de salut ses prêtres, et ses fidèles pousseront des cris d'allégresse.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
Là je ferai grandir la puissance de David, je préparerai un flambeau à mon Oint.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
Je revêtirai de honte ses ennemis, et sur son front resplendira son diadème. »
