Псалми 132
1 Пісня проча́н.
A Song of Degrees. Lord, remember David, and all his meekness:
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
how he sware to the Lord, [and] vowed to the God of Jacob, [saying],
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
I will not go into the tabernacle of my house; I will not go up to the couch of my bed;
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
I will not give sleep to mine eyes, nor slumber to mine eyelids, nor rest to my temples,
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
until I find a place for the Lord, a tabernacle for the God of Jacob.
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
Behold, we heard of it in Ephratha; we found it in the fields of the wood.
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
Let us enter into his tabernacles: let us worship at the place where his feet stood.
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Arise, O Lord, into your rest; you, and the ark of your holiness.
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Your priests shall clothe themselves with righteousness; and your saints shall exult.
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
For the sake of your servant David turn not away the face of your anointed.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
The Lord sware [in] truth to David, and he will not annul it, [saying], Of the fruit of your body will I set [a king] upon your throne.
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
If your children will deep my covenant, and these my testimonies which I shall teach them, their children also shall sit upon your throne for ever.
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
For the Lord has elected Sion, he has chosen her for a habitation for himself, [saying],
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
This is my rest for ever: here will I dwell; for I have chosen it.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
I will surely bless her provision: I will satisfy her poor with bread.
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
I will clothe her priests with salvation; and her saints shall greatly exult.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
There will I cause to spring up a horn to David: I have prepared a lamp for mine anointed.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
His enemies will I clothe with a shame; but upon himself shall my holiness flourish.
