Псалми 132
1 Пісня проча́н.
A song for pilgrims going up to Jerusalem. Lord, remember David, and all that he went through.
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
He made a promise to the Lord, a vow to the Mighty One of Jacob:
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
“I will not go home, I will not go to bed,
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
I will not go to sleep, I will not take a nap,
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
until I find a place where the Lord can live, a home for the Mighty One of Jacob.”
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
In Ephrathah we received information about the Ark of Agreement, and we found it in fields near Jaar.
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
Let's go to the place where the Lord lives and bow down at his feet in worship.
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Come, Lord, and enter your home, together with your Ark of your power.
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
May your priests wear goodness like clothing; may your faithful people shout for joy.
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
For the sake of your servant David, don't reject the king you have chosen.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
The Lord made a solemn promise to David, one he will never cancel—“I will put one of your descendants on your throne.
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
If your sons keep to my agreement and my laws that I will teach them, then their sons will always occupy your throne.”
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
For the Lord has chosen Zion, wanting to make his home there, saying:
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
“This will always be my home; this is where I want to live.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
I will provide the people of the city with all they need; I will feed the poor.
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
I will clothe its priests with salvation; and its faithful people will shout for joy.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
I will make the line of David even more powerful. I have prepared a lamp for my chosen king.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
I will humiliate his enemies, but the crown he wears will shine brightly.”
