Псалми 130

1 Пісня проча́н.

Un cántico para los peregrinos que van a Jerusalén. Señor, clamo a ti desde lo más profundo de mi dolor.

2 Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!

Por favor escucha mi llanto, presta atención a lo que pido.

3 Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?

Señor, si guardaras una lista de nuestros pecados, ¿Quién podría escapar de ser condenado?

4 Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.

Pero tú eres un Dios perdonador y por eso debes ser respetado.

5 Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.

Yo espero en el Señor, espero ansiosamente, porque confío en su palabra.

6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.

Anhelo que el Señor vuelva, más que los vigilantes añorando el amanecer.

7 Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,

Israel, deposita tus esperanzas en el Señor, porque el Señor nos ama con su inmenso amor, y su salvación no conoce límites.

8 і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!

Él redimirá a Israel de todos sus pecados.