Псалми 130

1 Пісня проча́н.

Из дубине вичем к Теби, Господе!

2 Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!

Господе! Чуј глас мој. Нека пазе уши Твоје на глас мољења мог.

3 Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?

Ако ћеш на безакоње гледати, Господе, Господе, ко ће остати?

4 Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.

Али је у Тебе праштање, да би Те се бојали.

5 Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.

Чекам Господа; чека душа моја; уздам се у реч Његову.

6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.

Душа моја чека Господа већма него страже јутарње, које страже јутром.

7 Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,

Нека чека Израиљ Господа; јер је у Господа милост, и велик је у Њега откуп.

8 і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!

И Он ће откупити Израиља од свих безакоња Његових.