Псалми 130

1 Пісня проча́н.

Pieśń stopni. Z głębokości wołam do ciebie, o Panie!

2 Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!

Panie! wysłuchaj głos mój: nakłoń uszów twych do głosu prośb moich.

3 Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?

Panie! będzieszli nieprawości upatrywał, Panie! któż się zostoi?

4 Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.

Aleć u ciebie jest odpuszczenie, aby się ciebie bano.

5 Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.

Oczekuję na Pana; oczekuje dusza moja, i jeszcze oczekuje na słowo jego.

6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.

Dusza moja oczekuje Pana, pilniej niż straż świtania, która strzeże aż do poranku.

7 Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,

Oczekujże, Izraelu! na Pana; albowiem u Pana jest miłosierdzie, a obfite u niego odkupienie.

8 і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!

Onci sam odkupi Izraela od wszystkich nieprawości jego.