Псалми 130

1 Пісня проча́н.

Ein song til høgtidsferderne. Or djupet ropar eg på deg, Herre!

2 Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!

Herre, høyr på mi røyst, lat dine øyro merka mi bønerøyst!

3 Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?

Dersom du, Herre, vil gøyma på misgjerningar, Herre, kven kann då standa?

4 Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.

For hjå deg er forlatingi, at dei skal ottast deg.

5 Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.

Eg vonar på Herren, mi sjæl vonar, og eg ventar på hans ord.

6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.

Mi sjæl ventar på Herren meir enn vaktmenner på morgonen, vaktmenner på morgonen.

7 Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,

Venta, Israel, på Herren! for hjå Herren er nåden, og stor utløysing er hjå honom.

8 і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!

Og han skal løysa Israel frå alle deira misgjerningar.