Псалми 130

1 Пісня проча́н.

Canticum graduum. [De profundis clamavi ad te, Domine;

2 Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!

Domine, exaudi vocem meam. Fiant aures tuæ intendentes in vocem deprecationis meæ.

3 Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?

Si iniquitates observaveris, Domine, Domine, quis sustinebit?

4 Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.

Quia apud te propitiatio est; et propter legem tuam sustinui te, Domine. Sustinuit anima mea in verbo ejus:

5 Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.

speravit anima mea in Domino.

6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.

A custodia matutina usque ad noctem, speret Israël in Domino.

7 Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,

Quia apud Dominum misericordia, et copiosa apud eum redemptio.

8 і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!

Et ipse redimet Israël ex omnibus iniquitatibus ejus.]