< Псалми 130 >
Ein Wallfahrtslied. Aus der Tiefe rufe ich, HERR, zu dir:
2 Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!
Herr, höre meine Stimme! Möchten deine Ohren aufmerksam sein auf die Stimme meines Flehens!
3 Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?
Wenn du Sünden behältst, HERR, wer kann bestehen?
4 Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.
Aber bei dir ist die Vergebung, auf daß man dich fürchte.
5 Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.
Ich harre des HERRN, meine Seele harrt, und ich hoffe auf sein Wort.
6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.
Meine Seele harrt des Herrn, mehr als die Wächter auf den Morgen, als die Wächter auf den Morgen.
7 Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,
Israel, hoffe auf den HERRN! Denn bei dem HERRN ist die Gnade, und viel Erlösung ist bei ihm.
8 і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!
Und er wird Israel erlösen von allen seinen Sünden.