< Псалми 130 >

1 Пісня проча́н.
Matkalaulu. Syvyydestä minä huudan sinua, Herra.
2 Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!
Herra, kuule minun ääneni. Tarkatkoot sinun korvasi minun rukousteni ääntä.
3 Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?
Jos sinä, Herra, pidät mielessäsi synnit, Herra, kuka silloin kestää?
4 Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.
Mutta sinun tykönäsi on anteeksiantamus, että sinua peljättäisiin.
5 Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.
Minä odotan Herraa, minun sieluni odottaa, ja minä panen toivoni hänen sanaansa.
6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.
Minun sieluni odottaa Herraa hartaammin kuin vartijat aamua, kuin vartijat aamua.
7 Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,
Pane toivosi Herraan, Israel. Sillä Herran tykönä on armo, runsas lunastus hänen tykönänsä.
8 і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!
Ja hän lunastaa Israelin kaikista sen synneistä.

< Псалми 130 >