Псалми 129

1 Пісня проча́н.

“Mula pa ng aking kabataan madalas akong lusubin nila,” hayaang sabihin ng Israel.

2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

“Mula pa ng aking kabataan, nilusob nila ako, pero hindi nila ako natalo.

3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

Inararo ng mga mang-aararo ang aking likuran; gumawa (sila) ng mahabang ukit na daan.

4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

Si Yahweh ay matuwid, pinutol niya ang mga lubid ng masama.”

5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

Nawa malagay silang lahat sa kahihiyan at tumalikod silang mga napopoot sa Sion.

6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

Nawa maging tulad (sila) ng mga damo na nasa bubungan na nalalanta bago pa ito lumago,

7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

na hindi na maaaring punuin ang kamay ng manggagapas o ang dibdib nilang nagtatali ng mga bungkos.

8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“

Nawa huwag sabihin ng mga dumadaan, “Nawa ang pagpapala ni Yahweh ay sumainyo; pinagpapala namin kayo sa pangalan ni Yahweh.”