< Псалми 129 >
Tan iyo yaraantaydii marar badan bay i dhibeen, Reer binu Israa'iil hadda ha yidhaahdeen,
2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!
Tan iyo yaraantaydii marar badan bay i dhibeen, Laakiinse igama ay adkaan.
3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,
Kuwa beerta jeexa ayaa dhabarkayga jeexay, Oo jeexjeexoodiina way dheereeyeen.
4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!
Rabbigu waa xaq, Oo isagu wuxuu kala gooyay xadhkihii kuwa sharka leh.
5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!
Inta Siyoon neceb oo dhammu, Ha ceeboobeen oo dib ha u noqdeen.
6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,
Ha noqdeen sida cawska guryaha korkooda ka baxa Oo engega intaanu korin,
7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,
Oo aan beergooyuhu gacantiisa ka buuxin, Kan xidhmooyinka xidhaana aanu laabtiisa ka buuxin.
8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“
Oo kuwa ag maraana ma yidhaahdaan, Barakadii Rabbigu korkiinna ha ahaato. Waxaan idiinku ducaynaynaa magaca Rabbiga.