Псалми 129

1 Пісня проча́н.

Pesem preizvrstna. Mnogo so me stiskali od mladosti moje, govori naj sedaj Izrael.

2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

Mnogo so me stiskali od mladosti moje; vendar me niso zmogli.

3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

Po hrbtu so mi orali orači, potegnili so vsako črto svojo.

4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

Gospod pravični presekal je debele vrvi krivičnih.

5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

Osramotili se bodo in nazaj pognali vsi sovražniki Sijonovi.

6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

Bodo kakor seno na strehah, katero usahne, predno se izdere,

7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

S katerim ne napolni roke svoje žanjec, ali naročja svojega, kdor veže snope.

8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“

In ne porekó mimo gredoči: Blagoslov Gospodov bodi z vami; blagoslavljamo vas v imenu Gospodovem.