Псалми 129

1 Пісня проча́н.

Muitas vezes me angustiaram desde a minha mocidade, diga agora Israel:

2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

Muitas vezes me angustiaram desde a minha mocidade, todavia não prevaleceram contra mim.

3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

Os lavradores araram sobre as minhas costas: compridos fizeram os seus sulcos.

4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

O Senhor é justo: cortou as cordas dos ímpios.

5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

Sejam confundidos, e voltem para traz, todos os que aborrecem a Sião.

6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

Sejam como a erva dos telhados, que se seca antes que a arranquem.

7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

Com a qual o segador não enche a sua mão, nem o que ata os feixes enche o seu braço.

8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“

Nem tão pouco os que passam digam: A benção do Senhor seja sobre vós: nós vos abençoamos em nome do Senhor.