Псалми 129

1 Пісня проча́н.

京まうでのうた 今イスラエルはいふべし彼等はしばしば我をわかきときより惱めたり

2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

かれらはしばしば我をわかきときより惱めたり されどわれに勝ことを得ざりき

3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

耕すものはわが背をたがへしてその畎をながくせり

4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

ヱホバは義し あしきものの繩をたちたまへり

5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

シオンをにくむ者はみな恥をおびてしりぞかせらるべし

6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

かれらは長たざるさきにかるる屋上の草のごとし

7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

これを刈るものはその手にみたず 之をつかぬるものはその束ふところに盈ざるなり

8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“

かたはらを過るものはヱホバの恵なんぢの上にあれといはず われらヱホバの名によりてなんぢらを祝すといはず