< Псалми 129 >
2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!
Souvent ils m’ont attaqué depuis ma jeunesse, mais ils n’ont rien pu contre moi,
3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,
Sur mon dos ont travaillé les pécheurs; ils ont prolongé leur iniquité.
4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!
Le Seigneur, qui est juste, a abattu la tête des pécheurs;
5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!
Qu’ils soient confondus, qu’ils retournent en arrière tous ceux qui haïssent Sion.
6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,
Qu’ils deviennent comme l’herbe des toits, qui, avant qu’on l’arrache, est desséchée;
7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,
Dont ne remplit pas sa main celui qui moissonne, ni son sein celui qui recueille les gerbes.
8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“
Et ils n’ont pas dit, ceux qui passaient: La bénédiction du Seigneur soit sur vous, nous vous bénissons au nom du Seigneur.