Псалми 129

1 Пісня проча́н.

En Jérusalem. Souvent ils m'ont attaqué dès ma jeunesse; que maintenant Israël dise:

2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

Souvent ils m'ont attaqué dès ma jeunesse, et ils n'ont rien pu sur moi.

3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

Les pécheurs ont frappé sur mon dos; ils ont prolongé leur iniquité.

4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

Le Seigneur en sa justice a brisé le cou des pécheurs.

5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

Qu'ils soient confondus et mis en fuite, tous ceux qui haïssent Sion.

6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

Qu'ils deviennent comme l'herbe des toits, qui sèche avant d'être arrachée,

7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

Et qui ne remplit ni la main du faucheur ni le sein du botteleur.

8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“

Sur eux les passants n'ont point dit: Que la bénédiction du Seigneur soit avec tous; nous vous bénissons au nom du Seigneur.