Псалми 129

1 Пісня проча́н.

A song of ascents. “Sore have they vexed me from youth” thus let Israel say

2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

“Sore have they vexed me from youth, but they have not prevailed against me.

3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

“The ploughers ploughed on my back, they made their furrows long.

4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

But the Lord, who is righteous, has cut the cords of the wicked.”

5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

Let all who are haters of Zion be put to shame and defeated.

6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

May they be as the grass on the house-top, which withers before it shoots up;

7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

which fills not the arms of the reaper, nor the lap of the binder of sheaves

8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“

whereof no one says as they pass, “The blessing of God be upon you.” In the name of the Lord we bless you.