Псалми 129

1 Пісня проча́н.

“A psalm of the steps, or the goings up.” Much have they afflicted me from my youth, May Israel now say;

2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

Much have they afflicted me from my youth, Yet have they not prevailed against me.

3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

The ploughers ploughed up my back; They made long their furrows;

4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

But the LORD was righteous; He cut asunder the cords of the wicked.

5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

Let all be driven back with shame Who hate Zion!

6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

Let them be as grass upon the house-tops, Which withereth before one pulleth it up;

7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

With which the reaper filleth not his hand, Nor he that bindeth sheaves his bosom!

8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“

And they who pass by do not say, “The blessing of the LORD be upon you! We bless you in the name of the LORD!”