Псалми 129

1 Пісня проча́н.

A Song of Ascents. 'Much have they afflicted me from my youth up', let Israel now say;

2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

'Much have they afflicted me from my youth up; but they have not prevailed against me.

3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

The plowers plowed upon my back; they made long their furrows.

4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

The LORD is righteous; He hath cut asunder the cords of the wicked.'

5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

Let them be ashamed and turned backward, all they that hate Zion.

6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

Let them be as the grass upon the housetops, which withereth afore it springeth up;

7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

Wherewith the reaper filleth not his hand, nor he that bindeth sheaves his bosom.

8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“

Neither do they that go by say: 'The blessing of the LORD be upon you; we bless you in the name of the LORD.'