Псалми 129

1 Пісня проча́н.

Píseň stupňů. Veliceť jsou mne ssužovali hned od mladosti mé, rciž nyní Izraeli,

2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

Veliceť jsou mne ssužovali hned od mladosti mé, a však mne nepřemohli.

3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

Po hřbetě mém orali oráči, a dlouhé proháněli brázdy své.

4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

Ale Hospodin jsa spravedlivý, zpřetínal prostranky bezbožných.

5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

Zahanbeni a zpět obráceni budou všickni, kteříž nenávidí Siona.

6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

Budou jako tráva na střechách, kteráž prvé než odrostá, usychá.

7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

Z níž nemůže hrsti své naplniti žnec, ani náručí svého ten, kterýž váže snopy.

8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“

Aniž řeknou tudy jdoucí: Požehnání Hospodinovo budiž s vámi, aneb: Dobrořečíme vám ve jménu Hospodinovu.