Псалми 127

1 Пісня проча́н. Соломо́нова.

ヱホバ家をたてたまふにあらずば 建るものの勤勞はむなしく ヱホバ城をまもりたまふにあらずば衛士のさめをるは徒勞なり

2 Даре́мно вам ра́но вставати, допі́зна сидіти, їсти хліб загорьо́ваний, — Він і в спанні́ подасть другові Своє́му!

なんぢら早くおき遅くいねて辛苦の糧をくらふはむなしきなり 斯てヱホバその愛しみたまふものに寝をあたへたまふ

3 Діти — спа́дщина Господнє, плід утро́би — нагоро́да!

みよ子輩はヱホバのあたへたまふ嗣業にして 胎の實はその報のたまものなり

4 Як стрі́ли в руках того ве́летня, так і сини́ молоді́:

年壯きころほひの子はますらをの手にある矢のごとし

5 блаженний той муж, що сагайдака́ свого ними напо́внив, — не бу́дуть такі посоро́млені, коли в брамі вони говори́тимуть із ворога́ми!

矢のみちたる箙をもつ人はさいはひなり かれら門にありて仇とものいふとき恥ることあらじ