Псалми 126
Пісня сходження. Коли повертав Господь полон Сіону, ми були ніби уві сні.
2 Наші у́ста тоді були́ повні весе́лощів, а язик наш — співа́ння! Казали тоді між наро́дами: Велике вчини́в Господь з ними!“
Тоді наповнилися вуста наші сміхом і язик наш – вигуками радості. Тоді говорили серед народів: «Великі діяння звершив Господь для них!»
3 Велике вчини́в Господь з нами, — були ра́дісні ми!
«Великі діяння звершив Господь для нас!» – раділи ми.
4 Вернися ж із нашим поло́ном, о Господи, немо́в ті джере́ла, на пі́вдень!
Поверни ж, Господи, наших бранців, як потоки в Неґеві.
5 Хто сіє з слізьми́, зо спі́вом той жне:
Ті, що зі сльозами сіють, з радісними піснями будуть жати.
6 все хо́дить та плаче, хто но́сить торби́ну насіння на по́сів, — та ве́рнеться з співом, хто но́сить снопи́ свої!
Хто ходить і плачучи несе торбину з насінням, неодмінно повернеться з радісним співом, несучи свої снопи.
