< Псалми 126 >
He waiata; he pikitanga. I ta Ihowa whakahokinga mai i nga pononga o Hiona i rite matou ki te hunga e moehewa ana.
2 Наші у́ста тоді були́ повні весе́лощів, а язик наш — співа́ння! Казали тоді між наро́дами: Велике вчини́в Господь з ними!“
Katahi to matou mangai ka ki i te kata, to matou arero hoki i te waiata: katahi ka korerotia i roto i nga tauiwi, He nui nga mahi a Ihowa ki a ratou.
3 Велике вчини́в Господь з нами, — були ра́дісні ми!
He mea nunui a Ihowa i mea ai mo tatou, a e koa ana tatou.
4 Вернися ж із нашим поло́ном, о Господи, немо́в ті джере́ла, на пі́вдень!
E Ihowa, whakahokia matou i te whakarau: kia pera me nga awa o te tonga.
5 Хто сіє з слізьми́, зо спі́вом той жне:
Ko te hunga e rui ana i runga i te roimata, ka kokoti i runga i te hari.
6 все хо́дить та плаче, хто но́сить торби́ну насіння на по́сів, — та ве́рнеться з співом, хто но́сить снопи́ свої!
Ahakoa haere tangi atu ia me te kawe i ana purapura hei whakatokanga; tera ia e haere hari mai ano me te mau mai i ana paihere.