Псалми 126
Cantique des degrés. Quand l’Eternel ramena les captifs de Sion, nous étions comme des gens qui rêvent.
2 Наші у́ста тоді були́ повні весе́лощів, а язик наш — співа́ння! Казали тоді між наро́дами: Велике вчини́в Господь з ними!“
Alors notre bouche s’emplit de chants joyeux et notre langue d’accents d’allégresse.
3 Велике вчини́в Господь з нами, — були ра́дісні ми!
Alors on s’écria parmi les peuples: "Le Seigneur a fait de grandes choses pour ces gens!" Oui, l’Eternel a fait de grandes choses à notre égard, profonde est notre joie.
4 Вернися ж із нашим поло́ном, о Господи, немо́в ті джере́ла, на пі́вдень!
Ramène nos captifs, ô Eternel, comme tu ramènes des ruisseaux dans le désert du Midi.
5 Хто сіє з слізьми́, зо спі́вом той жне:
Ceux qui ont semé dans les larmes, puissent-ils récolter dans la joie!
6 все хо́дить та плаче, хто но́сить торби́ну насіння на по́сів, — та ве́рнеться з співом, хто но́сить снопи́ свої!
C’Est en pleurant que s’en va celui qui porte les grains pour les lancer à la volée, mais il revient avec des transports de joie, pliant sous le poids de ses gerbes.
