< Псалми 124 >
1 Пісня проча́н. Давидова.
Canticum graduum. Nisi quia Dominus erat in nobis, dicat nunc Israel:
nisi quia Dominus erat in nobis, Cum exurgerent homines in nos,
3 то нас поковта́ли б живце́м, коли розпали́вся на нас їхній гнів,
forte vivos deglutissent nos: Cum irasceretur furor eorum in nos,
4 то нас позалива́ла б вода, душу нашу поті́к перейшов би.
forsitan aqua absorbuisset nos.
5 душу нашу тоді перейшла б та бурхли́ва вода!
Torrentem pertransivit anima nostra: forsitan pertransisset anima nostra aquam intolerabilem.
6 Благослове́нний Госпо́дь, що не дав нас на здо́бич для їхніх зубі́в!
Benedictus Dominus qui non dedit nos, in captionem dentibus eorum.
7 Душа наша, як птах, урятува́лась із сільця́ птахоло́вів, — сільце́ розірва́лось, а ми врятува́лись!
Anima nostra sicut passer erepta est de laqueo venantium: Laqueus contritus est, et nos liberati sumus.
8 Наша поміч — ув Імені Господа, що вчинив небо й землю!
Adiutorium nostrum in nomine Domini, qui fecit cælum et terram.