Псалми 123

1 Пісня проча́н.

Ла Тине ымь ридик окий, ла Тине, каре локуешть ын черурь.

2 Ото бо, як очі рабів до руки́ їх панів, як очі неві́льниці — до руки́ її пані, отак наші очі до Го́спода, нашого Бога, аж поки не зми́лується Він над нами!

Кум се уйтэ окий робилор ла мына стэпынилор лор ши окий роабей ла мына стэпыней ей, аша се уйтэ окий ноштри ла Домнул Думнезеул ностру, пынэ ва авя милэ де ной.

3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо пого́рди ми до́сить наси́тились!

Ай милэ де ной, Доамне, ай милэ де ной, кэч сунтем сэтуй де диспрец;

4 Душа наша наси́тилась до́сить собі: від безпе́чних — нару́ги, від пи́шних — пого́рди!

не есте сэтул суфлетул де батжокуриле челор ынгымфаць, де диспрецул челор труфашь.