Псалми 123

1 Пісня проча́н.

Ein song til høgtidsferderne. Til deg lyfter eg augo mine, du som sit i himmelen.

2 Ото бо, як очі рабів до руки́ їх панів, як очі неві́льниці — до руки́ її пані, отак наші очі до Го́спода, нашого Бога, аж поки не зми́лується Він над нами!

Sjå, som augo til tenarar skodar på handi åt herrarne sine, som augo til tenestgjenta på handi åt frua si, soleis skodar våre augo upp til Herren, vår Gud, til dess han vert oss nådig.

3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо пого́рди ми до́сить наси́тились!

Ver oss nådig, Herre, ver oss nådig! for me er ovleg metta med vanvyrdnad.

4 Душа наша наси́тилась до́сить собі: від безпе́чних — нару́ги, від пи́шних — пого́рди!

Ovleg metta er vår sjæl med spott ifrå dei kaute, med vanvyrdnad frå valdsmenner.